УкраїнськаРусская

Версія для друку
Статті, коментарі, виступи
12 лютого 2013

У науково-технічній сфері Україна активно співпрацює з США, РФ та КНР

У науково-технічній сфері Україна активно співпрацює з США, РФ та КНР

Сьогодні відбулася колегія Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України під головуванням Володимира Семиноженка, на якій були обговорені результати виконання у 2012 році Державної цільової науково-технічної програми проведення досліджень в Антарктиці на 2011-2020 роки, а також стан та перспективи міжнародного співробітництва. У колегії взяв участь Віце-прем’єр-міністр України Костянтин Грищенко.


Про антарктичні дослідження доповів директор Національного антарктичного наукового центру Держінформнауки України В. Литвинов. У 2012 році дослідження виконувалися за пріоритетними напрямами Програми. Це геолого-геофізичні, гідрометеорологічні, океанографічні, геокосмічні дослідження, біологічні та медико-фізіологічні дослідження, розроблення і впровадження нових технологій, співпраця з міжнародними організаціями Договору про Антарктику та інформаційно-видавнича діяльність.  
Зокрема, було проведено обробку морських досліджень рельєфу дна поблизу Антарктиди та підтверджено існування в цій частині Антарктичного шельфу нової нафтогазоносної провінції. Також розроблено модель довгострокового прогнозування стану озонової дірки у Південній півкулі й створено нову модель формування льодового покриву Антарктичних морів та проведені модельні дослідження. Отримані дані буде покладено в основу створення системи прогнозування клімату та міграції біоресурсів у Південній півкулі.  
Українськими біологами вперше для Антарктики розроблено атлас підводних ландшафтів і морських організмів.
Крім того, минулого року тривала робота зі створення Національного Центру Антарктичних Даних з метою збору, зберігання, обробки та передачі результатів антарктичних досліджень широкому колу вчених і науковим установам в Україні й зацікавленим іноземним науковим організаціям. Цей проект був відзначений сертифікатом корпорації Google. Також активно відбувалася співпраця з міжнародними організаціями згідно договору про Антарктику.  
Результати міжнародної кооперації у науково-технічній сфері та плани щодо її продовження оголосив перший заступник голови Держінформнауки Б. Гриньов. Він відзначив, що наразі діє понад 70 угод про співпрацю у сфері науки та техніки між Україною та іншими країнами світу. Найбільш активно Україна співпрацює зі своїми стратегічними партнерами - США, Російською Федерацією та КНР.
Робота українсько-американської Робочої групи з науково-технологічного співробітництва була започаткована з ініціативи Костянтина Грищенка у 2010 році. Вже відбулося три її засідання. Пріоритетними напрямами науково-технічного співробітництва між Україною та США є матеріалознавство, біотехнології, фізика високих енергій, геологія, а саме - дослідження ресурсів сланцевого газу в Україні, космічні дослідження і використання передових космічних технологій, а також дослідження в галузі ядерної медицини.
З РФ Україна співпрацює у сфері ядерної медицини та бере участь у міжнародній колаборації з реалізації мегапроекту НІКА. Також наші країни спільно працюють над розробкою Програми співробітництва в Антарктиці на 2013 - 2018 роки. Минулого року досягнуто домовленостей щодо продовження співпраці у рамках українсько-російської Програми співробітництва у сфері нанотехнологій та проведення у цьому році в Києві виїзного засідання Консультативної наукової ради Центру розробки та комерціалізації технологій «Сколково».
Спільно з КНР затверджено Програму на 2013-2014 роки, яка передбачає реалізацію 16 проектів у сфері матеріалознавства, електроніки, фізики, біотехнології та машинобудування. Держінформнауки надає підтримку у створенні українсько-китайського Інституту зварювання ім. Є.О. Патона
Активно розвивається науково-технічне співробітництво українських вчених й у рамках роботи міжнародних організацій та фондів. Зокрема, за результатами конкурсів Сьомої рамкової програми ЄС (РП7) Україна входить у десятку найбільш успішних країн, які не є членами ЄС чи асоційованими країнами, що беруть участь в програмі, та посідає шосту позицію за кількістю поданих та підтриманих проектів, і сьому позицію - за бюджетним внеском ЄС.  
У 2012 році відбувся візит делегації Європейської організації ядерних досліджень до України, за підсумками якого 20 вересня минулого року на 164-му закритому засіданні Ради ЦЕРН було одноголосно прийнято позитивне рішення щодо відповідності нашої держави критеріям асоційованого члена ЦЕРН та надання їй статусу асоційованого члена зазначеної організації. Наразі Держінформнауки продовжує здійснювати процедурні заходи, пов’язані з опрацюванням та узгодженням тексту відповідної угоди між Україною та ЦЕРН.   
 

Джерело: Прес-служба Володимира Семиноженка

Повернутися до архіву

Книги